МАКСИМ БАГДАНОВІЧ - ПРАЗАІК, КРЫТЫК, ПУБЛIЦЫСТ

1 Леся Украінка, і Максим Богданович однаково змагалися проти дилетантства, поблажливого ставлення до відродженйх національнйх культур, за оновлення мистецьких шляхів. У лйсті до М. П. Драгоманова Леся з задоволенням повідомляе: «Та вже тепер поміж нашою молодою громадкою почалось таке «западничество», що багато хто береться до французько'і, німецько'і', англійськоі та італьянськоі' мов, аби могти читати чужу літературу. Се мене дуже тішйть. А то ще недавно мені приходилося з тими самими людьми, що тепер учать чужі мови, змагатися за те, чи варто учитись чужій мові при такій чудовій літературі, як російська. Я надіюся, що, може, згине з нашоі' літературй отой невдалий дилетантизм, Що так тепер пануе в ній» [4, с. 85]. Разом з тим Леся УкраТнка не приймае гучних «ура-патріотйчнйх» фраз, не підкріпленйх ділом, не визнае «патріотйчноі поблажлйвості», надзвичайно вимогливо ставиться до своеі' і чужо'і творчості: «...Що ж до мене, то я тількй геніеві можу простить кепсько збудований вірш, та й то не завжди. Укра'шським же поетам слід би на який час заборонити писати національно-патріотйчні вірші, то, може б, вони скоріше версйфікаціі вивчились, прймушені до того лірйкою та перекладами, а то тепер вони найбільше надіються на патріотйзм своТх чйтців, а не на власну рифму та розмір» [4, с. 130]. У лйсті до М. П. Драгоманова — «У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по-укр[а'Унськи] (а надто вже коли писати дещицю), щоб мати право на назву патріота, робітнйка на рідній нйві, чоловіка з певними переконаннями і т. п. Така легкість репутаціі' приманюе многих [4, с. 219].

Ненастанна робота над собою, постійна потреба у внутрішньому рості - важлйві чинники народження високомистецьких творів Лесі УкраУнки. Не дарма ж слово «робота» е одним з найбільш вживаних і в и поезіях, і в новітніх драмах і означас насамперед самовдосконалення. Тому так критично відносйться письменниця до гучних фраз, не підкріпленйх діламй: «наші слова стають нашими діламй і судять нас люди «по ділах наших», а над ким того фатуму нема, той базікае собі, скількй схоче, і ніхто з нього нічого не питае...» [6, с. 18].

Максим Богданович по-своему інтерпретуе образ Сальері. Його цікавйть митець не лише з точки зору божественно"! геніальності, але ще більше з боку кропіткоі' повсякденноі' праці. I сам він вивчав італійську, французьку, польську мови, щоб в орйгіналі читати краіці зразки світовоУ поезіі, а потім через переклади зробити іх доступними для білоруського читача. УкраТнською мовою М. Богданович володів досконало і, судячи з його літературно-крйтйчнйх статей і оглядів, добре знав не лише украінськйх класйків, але й модерну укра'Унську літературу. А своУми статтями і оглядами білоруського письменства, М. Богданович, власне, започатковуе білоруську професійну критику. 3 Лесею УкраТнкою Ух об'еднуе насамперед глибокий професіоналізм, бажання піднестй своі' літературй на вищий щабель розвитку, аби вони зайняли належне щодо себе місце в колі европейських літератур. У лйсті до редакціі' альманаху «Маладая Беларусь» М. Богданович пояснюе свое захоплення «різнймй давнішймй формами вірша» не лише з точки зору УхньоУ краси, але й бажанням «прищепити білоруській пйсемності набутки чужоземноі поетйчноі' праці, допомогти отримати Тй більш европейський вигляд» [1,с. 339]. «Опріч того, фактом появи і'х (своУх поезій. - Л. Д.) хотів я довести здатність нашоТ мови до найбільш суворих вимог віршованоі форми, бо я задовільняв Тх навіть у дрібнйцях, інколй вельми важких. Наприклад, ні один сюжет з усіеі російськоі' пйсемності не витримае тих правил, котрі сповнювалися мною, стосовно вимог теоретйків ціеі форми (наприклад, щоб жодне слово в сонеті не вживалося більше разу). Я щиро бажав би, аби ці вірші мали деякий вплив на наших поетів [1, с. 339]. А в лйсті до редакціі' газети «Наша ніва» висловлюе свое прохання: «друкуйте менше мотлоху, заклинаючи п. Антонія іменем европе'і'зму, культурності і т д. an. Ластовського іменем модернізму і т. д. [1, с. 341].


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 [17] 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38